Сценарій до Пресвятої Покрови

СЦЕНАРІЙ ДО ПРЕСВЯТОЇ ПОКРОВИ

Мета. Ознайомити учнів з особливістю свята Покрови Пресвятої Богородиці; прилучати дітей до цінностей народного життя, традицій рідного краю; розвивати естетичні почуття через знайомство з шедеврами світового мистецтва; виховувати любов до рідної землі, її традицій, вірувань.

Обладнання. Фотографії Свято-Покровської церкви в Гостомелі, зображення Києво-Печерської лаври, репродукції картин майстрів живопису, вислови про Покрову. (Під тиху музику звучить вірш).

 1 учень:

 Під золотим дахом ліщини

 Стою, дивлюсь не надивлюсь...

 І до широкої рівнини

Душею трепетно молюсь:

«Благословенні одпочивні

 Ясного жовтня мудрі дні.

 І ночі, зоряністю дивні,

 И проміння радісно-сумні.

Благословенна мудрість роду.

 Коли в безтрепетність глибин

Скида тягар останній плоду,

Щоб започав свій біг годин

. Благословенне буде ж лоно,

 Яке приймає стиглий плід.

 Щоб через смерті перепону

 В життя новий прокласти слід...»

 Мовчанка мудрості довкола...

 Дивлюсь - не надивлюся я ...

 И благословляю стократ коло

 Черги вмирання і життя.

1 Ведучий:

 Ось і знову ступила на наш поріг золоточола осінь. Свічками запалахкотіли берези, вбралися в золоті шати красені-клени, а осокори вже скинули своє золотисте вбрання. Тихі, мрійливі, зажурені стоять ці осінні дні. Земля переливається всіма відтінками золота, а над нею -синє, чисте, бездонне небо. І здається, ніби це знову, вже вкотре, прийшла до нас Прекрасна Діва Марія і знову розкинула над нами свій небесно-синій омофор-покров, щоб знову, вже вкотре, захистити нас, змусити замислитись над цінностями життя. І здається, що ввібрала ця осінь всю красу, всю непорочність, все щастя і горе Тієї, що віддала Сина Свого на поталу людям, Тієї, що стояла біля Його хреста і кров'ю вмивалося її серце, Тієї, яка, незважаючи на все заподіяне їй людьми лихо, стала їх найпершою захисницею, Тією, до кого ми звертаємось у своїх молитвах.

 2 учень:

О, Мати Божа! Ми - твої діти.

Тобі сьогодні приносим квіти.

 Тебе благаєм, уклінно просим,

 До Тебе в небо ми руки зносим.

 Прийми нас, Мати, під сій Покров,

Тобі даруєм серце й любов,

 Від нужд і горя нас збережи,

 В лихій годині нам поможи.

2Ведучий:

Осінь. Пора радості та смутку, пора спокою і тривог, найбагатша, найщедріша пора. Можливо, саме тому так багато свят на честь Богородиці саме восени. Це і свято Різдва Пресвятої Богородиці, або, як кажуть у народі, “Друга Пречиста”, і одне з найбільших свят – свята Покрова – Покров Пресвятої Богородиці і Пріснодіви Марії.

1 Ведучий.

 Свято Різдва Пресвятої Богородиці, або як кажуть у народі, “Друга Пречиста” відзначається 21 вересня. Святкування Різдва Богородиці в часі співпало із закінченням основних польових робіт. Богородицю вшановували й дякували в цей день за зібраний урожай, адже вона є Діво Пресвятая - Матір матерів, пригорни до серця всіх своїх синів. Освіти їх душі світлом золотим, виповни любов'ю неспокійний дім, научи, як землю вберегти від зла, розумом,діянням і крилом тепла. Зоря-зоряниця, сонце доброти, землю України щастям освіти! покровителькою землеробства. В цей день Богородицю дякували як подательку всякого благополуччя.

 3 учень:

 Похвалімо, похвалімо Царя Христа

, Прибитого, прибитого до хреста!

За нас, за нас страсти претерпівший

 І від вічних мук, від вічних мук визволивший.

 Похвалімо, похвалімо Матір його,

 Та ізбудеш, та ізбудеш огню вічного!

 Матір його, Матір його пречистая –

Зірка у небі, зірка у небі пресвятая!

Скорая, скорая нам помощнице,

У бідах і скорбях наша заступнице,

Поручниця, поручниця за нас грішних,

 Визволить, визволить нас від мук вічних!

2Ведучий:

Та все ж найбільшим для нас є свято Покрови, із ним пов'язано чимало народних повір'їв, прикмет, прислів'їв. За народним календарем у жовтні закінчувалась осінь, і тому він був перехідним від осені до зими. Початком зими в українському селі вважалось свято Покрови, яке відзначається на честь події, що відбулася цього дня у Візантії в X столітті.

1 Ведучий.

Царгород, столицю Візантії оточили араби. У храмі святої Богородиці на Влахернах, де переховувалися її ризи, правилася всеношна. Серед парафіян ревно молився Андрій Юродивий. Здавалося, становище захисників міста було безнадійне, якби не сталося чудо. Вранці він побачив у небі над містом Матір Божу із сонмом святих. Богородиця опустила додолу омофор (покривало у вигляді широкого шарфа, котрий звичайно жінки носили навколо шиї) й накрила ним християн. Підбадьорені небесною підтримкою, греки-християни перемогли сарацинів.

2 Ведучий.

 Дослідники вважають, що культ Покрова - покровительки й заступниці - сформувався на основі давніх культів слов'ян-язичників на честь жіночого божества продовження роду (Лади, Живи). Відгомін цього культу добре простежується в дівочих заклинаннях - молитвах, приурочених до цього свята.

1 Ведучий.

 Свято Покрови Пресвятої Богородиці засноване на Русі князем Андрієм Боголюбським у 1164 році. Встановлене воно на честь Божої Матері, яка зняла зі своєї голови хустку - покрову і розкинула її над людьми, що знаходились у церкві, одночасно молячись за їх спасіння і врятування від біди. Ось ця її довга біла покрова (омофор) і стала своєрідним оберегом України, символом її споконвічного прагнення до встановлення злагоди і миру між своїми і чужими землями.

4 учень:

 Яка ж Ти гарна,

 Радосте моя!

 Пренепорочна,

Вибач, що беруся

Твою красу оспівувати я...

 Та чи спинитись? –

 Ні, я не спинюся.

Яка ж Ти гарна, що іще додам?

 Мій подив не поміститься у слові.

 Якщо не Ти, хто допоможе нам?

 Великий Бог: діла Його чудові.

Яка ж Ти гарна, квітко чистоти,

 Пренепорочна в зоряній короні.

Коли б не Ти, о, що коли б не Ти?

 Хто нас згадає при Господнім троні.

Яка ж Ти гарна, Матінко моя!

Пренепорочна, вибач,

що беруся Твою красу оспівувати я.

Та чи спинитись? - Ні я не спинюся.

 Яка ж Ти гарна, о Маріє...

 (Звучить музика «Аvе Маrіа»).

2Ведучий:

 Немає християнської душі без любові до Пречистої Богородиці. Сам Бог прийшов на землю через Марію і бажає, щоб ми через Марію наблизились до нього. Це вона оберігала маленьке Дитятко Ісуса від лукавого Ірода; так, це вона виховувала Божого Сина в Назареті, це в обіймах Марії хлоп'ятко Ісус відчував материнську любов. Так це Марія співстраждала з Ним, коли Він, рівний Отцеві і Святому Духові, в передсмертній агонії був спраглий до спасіння наших душ. Це вона молилася за тебе під хрестом, пам'ятаючи про всіх. (Тихо звучить музика «Аvе Маrіа»).

5 учень:

 За все, за все сьогодні впаду ниць

 Перед Тобою, о Небесна Пані.

 За всю красу Господніх таємниць,

 Що світові такі чужі й незнані.

Я дякую за те, що під хрестом

Колись за мене Ти молила Бога.

 Тоді перед зневаженим Христом

 Кровавилась Твоя Душа убога

. За все минуле і майбутнє теж

Схиляю розум, серце і коліна.

 Своїм бажанням не поставлю меж

Лиш через те, що я Твоя дитина.

1 Ведучий:

 Особливо шанували на Україні Покрову запорозькі козаки. Вона була їхньою заступницею у далеких походах. її зображення завжди було на хрестах, які носили козаки. Священною для кожного козака на Січі була Покровська церква, від порога якої січовики вирушали на захист рідної землі і куди з подякою за порятунок поверталися після походів. Після зруйнування Січі запорожці захопили з собою за Дунай і образ Пресвятої Покрови. Саме козакам завдячуємо ми, що маємо на гостомельській землі чарівну перлину -Свято-Покровську церкву.

2 Ведучий.

У найдревнішому регіоні селища височить найкрасивіша споруда козацького православного храму - Свято-Покровська церква. Храм Божий став свідком численних подій, що вирували впродовж сотень літ. Храм перебудували козаки легендарного полковника Семена Палія, котрий жив у Гостомельському замку і боронив ці землі. З 1793 р. церква перейшла з унії до православ'я. На кінець XIX ст. в Гостомелі коштом парафіян було побудовано дерев'яну церкву, яка стала осередком культурного життя.

6 учень:

 Стояла ти гарна, струнка, білосніжна,

 У зелені пишній як квітка цвіла.

 Ти храмом була для людей православних,

Збудована ними — окраса села.

Дивилися в небо дзвіниця і купол,

На них золотії хрести.

 І дзвони, і хори співали,

 Туди всім хотілось прийти.

 Були молодими у церкві вінчались,

 І діток хрестили, й самі сповідались.

 Приходила старість - молились за всіх,

До віри привчали нащадків своїх.

1 Ведучий:

 Храми, монастирі будувалися на честь Пресвятої Богородиці, її шанували, до неї зверталися у своїх молитвах, їй присвячували свою творчість художники і композитори, поети і письменники, а вона в свою чергу надихала їх, допомагала будівничим.

2 Ведучий.

В Україні поширена легенда про допомогу Богородиці в будівництві Печерської лаври. Нібито 39 днів підряд клали монахи стіни лаври, а вони щоразу входили в землю. На сороковий день прокинувся старець печерський Феодосій і сказав Братії: “Ходімо подивимось, якщо й сьогодні немає стін на землі, то покинемо будувати - значить, Богу це не до вподоби”. Вийшли вони на двір і побачили: стіни на місці! А на небі - Богородиця, яка каже їм: “Це я молила Бога, щоб стіни в землю входили, - щоб легше вам було будувати. Зводьте дах, робіть дзвіницю, а тоді й стіни з землі вийдуть”. Так і сталося. Тому, коли починали будівництво хати, намагалися закінчити його до 14 жовтня, щоб до свята увійти під дах - покров: “Тоді Покрова покриє усіх в новій хаті покровом, і всі нечисті духи щезнуть із хати, і весь рік буде спокійно”, - так вважали на Київщині.

1 Ведучий:

 Ніжна і лагідна, трепетна й мужня, вона взяла нас під своє покровительство, Вона говорить за нас перед Богом. Вона – натхнення Бетховена і Моцарта. Захоплення Леонардо да Вінчі і Мікеланджело, оспівана Шевченком, Гоголем і Тичиною. Цей день її. Це дуже чинне свято, піднесе-но-урочисте: кожен чекав покрову Матері Божої і собі. Ведуча. Ніч перед Покровою набирала якоїсь таємничості. Дівчата виходили на поріг і закликали: “Свята Покровонько, покрий головоньку”. А вранці йшли до церкви покривати ікону Матері Божої хусткою: “Матінко Господня, на Тобі від мене, дай мені від Себе. Як я Тебе покриваю, так і мене покрий”.

2 Ведучий.

 За станом погоди в цей день намагалися передбачити характер наступної зими: “Якщо на Покрову вітер з півночі, то зима буде холодна і з хуртовицями, якщо з півдня, - то тепла”. Говорили також, що “Покрова покриває або листом, або снігом”. Звертаючись із проханням промовляли: “Покрово-Покрівонько, постели скатерку біленьку, не дай довго вороні крякати і ногам по болоті ляпати”.

1Ведучий

 На Русі Покров святкували по закінченню польових робіт. А Богородицю вважали покровителькою землеробства. За звичаєм у цей день обов'язковим було вшанування пожинального снопа. Для цього прибирали світлицю, прикрашали її квітами та рушниками. Проводили ярмарки і веселі забави, на які збирали всі дари осені.

2Ведучий:

 Якби можна було зібрати в одне всі почуття та любов усіх найчутливіших сердець та найбільш люблячих матерів світу, то вони не зрівнялися б з материнським серцем Божої Матері. Те серце тішиться праведними, болить над грішними. Воно відчуває нещастя кожного грішника й хоче допомогти йому, лиш би він хотів прийняти цю поміч.

7 учень:

Свята Заступнице! Пречиста Діво!

 Ти оповий нас Покровом білим,

 І під опіку візьми Вкраїну,

 Не дай їй впасти знов на коліна.

 Народ наш просить захисту в Тебе,

 Бо Ти - Цариця Землі і Неба,

 Прийми нас ще раз під свій Покров,

 Вкотре благаєм Тебе ми знов .

 Ти захисти нам Матір-Вкраїну,

 Не дай зробити з неї руїну,

З колін підвестись нам поможи,

 Вкраїну вільну нам збережи