Пам'ятки

Види роботи з текстом підручника як джерелом інформації

• читання мовчки або вголос;
• виписування дат;
• складання хронологічних таблиць;
• робота з термінами, географічними назвами, висновками;
• виписування імен історичних персоналій;
• відбір історичних фактів для доведення окремих суджень;
• формулювання  висновків  на основі прочитаних фрагментів тексту; конспектування;
• складання плану чи тез.

Робота з текстом підручника та історичними документами· Приступаючи до роботи з текстом підручника та історичного документу, визнач, яке завдання ви повинні виконувати.
· Уважно прочитай текст підручника, документа. Визначи про яку подію, факт іде мова.
· Встанови зв'язок між тестом підручника і документа:

•  чи документ доповнює текст підручника;
•  чи один з них поглиблює інформацію, що міститься в другому;
•  чи один з них дає оцінку матеріалу, що викладає другий.

· З'ясуй значення всіх понять, що містяться в текстах.
· Склади план відповіді на те запитання, отримав перед початком роботи, об'єднавши інформацію тексту підручника і документа.
· Свою відовідь умовно поділи на частини, дай назву кожній і запиши.

Як аналізувати історичну подію

1.  Коли відбулася дана подія?2.  Назвіть територію чи країну, в якій вона відбулася?3.  Які історичні обставини зумовили її?4.  Який розвиток вона отримала надалі?5.  Які соціальні верстви (групи) були основними учасниками події?6.  Роль у події історичної особи (якщо така була)?7.  Який слід залишила в історії регіону, країни, світу?8.  Подія була випадковою чи закономірним явищем?9.  Як би повелися ви за таких умов?10. Ваша оцінка події.

Схема аналізу подій з хронологічної точки зору (локалізація подій у часі)

• коли пройшли ці події, як довго вони тривали, в якій послідовності проходили;
• на який період історії людства вони припадають;
• як ця  подія співвідноситься з іншими подіями чи процесами;
• як ця подія кореспондується з однотипними подіями чи процесами вітчизняної та регіональної історії;
• складання хронологічних чи синхроністичних простих чи складних таблиць.

Визначення місця історичних подій у просторі (використання карти як історичного джерела)

•  правильно займіть позицію біля карти (так, щоб не заступати природне освітлення карти);
• запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, наверху буде північ (південь – унизу), а зліва – захід (відповідно, справа – схід);
• навчіться читати легенду карти – її умовні позначення. При всій різноманітності карт однотипні факти, події та явища – кордони та столиці, райони повстань, напрями головних ударів і місця битв тощо – зображуються на них схожими позначками;
• зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, рисунки, які є на карті, і ви зрозумієте, що є резон у твердженні „Карта – це державна шпаргалка”;
• працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення;
• на дрібномасштабних картах окремі позначки робіть цифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної Вами роботи.

Порівняння однотипних явищ і подій

· Визначи, які факти і події будете порівнювати (підготувати хронологію цих подій).
· Визначи питання, за якими можливе порівняння. Запиши їх у певній послідовності.
· Дай відповідь на питання.
· Проаналізуй відповіді, визнавчивши спільне і відмінне у характеристиці явищ і подій.
· Зроби висновки після відповідного аналізу.

Схема аналізу історичного документу 

            Документ первинний (запис очевидця або учасника події) чи вторинний (коментар чи

переказ про подію з уст дослідника).

            Відділіть у документі факти від коментарів та аналізуйте їх окремо.

• Хто автор цього документу? Чиї інтереси він захищає?
• Про що розповідається в документі? Яка сторона події чи явища замовчується?
• Коли написаний цей документ? Як могли вплинути на нього автори, історичні події чи загальна ситуація в цей період?
• Де відбувалася подія, про яку йдеться в документі?
• Якими мотивами керувався автор документу?
• Як цей документ кореспондується з іншими свідченнями про ці факти, подію, явище чи процес?

Визначення хронологічних рамок подій, їх співвідношення. Складання хронологічної таблиці

· Запиши в зошиті дати головних подій до кожної теми, запам'ятовуючи їх.
· При складанні хронологічної таблиці чітко записуй дату чи хронологічні рамки подій і точно формулюй їх назви (при цьому не забувай, до якої теми складається таблиця).

· Порівняй хронологічні таблиці з історії України і всесвітньої історії:

•  знайди спільні чи близькі за часом дати;
• порівняй події;
•  зроби висновки.

Вміння висловлювати власну думку при обговоренні історичних питань, усне рецензування відповідей інших учнів· Уважно слухай відповідь товариша.· Бери участь в обговоренні, доповнюй, виправляй помилки, неточності.
· Дай оцінку, наскільки повною була відповідь; чи вірно викладено факти, чи була відповідь послідовною.

Вимоги до плану

· Планом повинен бути охоплений весь зміст тексту. Нічого суттєвого не повинно бути пропущено.
· У заголовках не повинні повторюватись одні й ті ж думки.

Складання плану

• Уважно   прочитайте  назву теми плану, текст параграфу.
• Спробуйте засвоїти зміст матеріалу в цілому.
• Відберіть тільки той текст, який висвітлює тему, за якою потрібно скласти план.
• 3апишіть головні,  на Ваш погляд, думки тексту – це і будуть орієнтовні пункти Вашого плану.
• Добре продумайте, сформулюйте й запишіть ці головні думки. Це буде простий план теми.
• Якщо план складний, виділіть провідні (дві-три) ідеї та спробуйте перегрупувати матеріал таким чином, щоб він відповідав цим ідеям.
• 3найдіть дані, які розкривають кожну з виділених вами головних ідей, і запишіть їх у вигляді підпунктів плану.
• Перевірте, чи розкриває план тему, чи є у ньому своя логіка й завершеність, яка дозволить Вам краще засвоїти матеріал.

Як визначати причинно-наслідкові зв'язки

1. Які труднощі можна назвати найхарактернішими для вихідного етапу процесу?

2. Коли вони почали виникати?

3. У яких сферах життєдіяльності вони почали виявлятися?

4. У чому полягає їхній шкідливий вплив?

5. Інтереси яких сил перетнулися на цьому етапі?

6. Що стало об'єктом протистояння цих сил?

7. Коли, в якому напрямі і яким чином почався процес розв'язання проблем?

Конспектування 

            Конспектування – це стислий виклад основного змісту прочитаного (почутого).

•  Кілька разів прочитайте текст, постарайтеся засвоїти його зміст в цілому.
• Розділіть текст на окремі блоки (відносно самостійні частини).
• Зробіть аналіз кожної із частин, виділивши в ній головне.
• Сформулюйте тези і випишіть вислови, які їх аргументують.
• Запишіть основні положення та ідеї тексту або почутої інформації.

Як скласти історичний портрет· Познайомитись із історичним часом (епохою) в якому проходило життя та діяльність (творчість) діяча.
· Визначити походження (стан) цієї людини.
· Як відбувалось становлення особистості історичного діяча (родовід, дитинство, освіта, особисті якості й риси характеру).
· Прослідкувати та проаналізувати періоди його становлення як діча або митця.
· Які завдання визначала головними у своїй діяльності ця особистість.
· Визначити методи (шляхи реалізації) його діяльності.
· Назвати найбільш видатні його справи, яким цілям вони служили.
· Як ви оцінюєте його діяльність?
· Зроби висновок (чи прогресивна роль цього діяча в історії). 

 Як скласти історичний портрет

1.  Опишіть історичні обставини, в яких діяла ця людина.

2.   Згадайте, коли і де, в якій країні, в якій сім'ї вона народилася?

3. Опишіть її зовнішність, риси характеру. Які з них вам подобаються, які ні? Чому?

4.   Встановіть, які завдання ставив цей діяч перед собою і своїми прихильниками.

5.  Назвіть найбільш відомі його справи.

6.  Подумайте, інтересам якого класу, яким верствам населення служив?

7.   Оцініть його діяльність:

—      Як полководця;

—       Як дипломата;

—       Як державного діяча. Чи немає в них протиріч?

8.   Зробіть висновок, використовуючи висловлювання відомих істориків.

Як аналізувати історичну карикатуру

1.  Чи можете ви впізнати персонажів, зображених на карикатурі?

2.  Якщо це реальні люди, то назвіть їх і те, яке місце вони посідали в суспільстві на час створення карикатури.

3. Перевірте дату створення карикатури. Якій події присвячена карикатура?

4.  Що ви знаєте про події, а також про персонажів, зображених на карикатурі?

5.  Що означає підпис під карикатурою? Він смішний чи іронічний? Якими засобами досягається той чи інший ефект?

6.  Персонажі на карикатурі зображені позитивно чи негативно?

7.  Наскільки ефективна карикатура у досягненні своєї мети?

8.  Чи змінила дана карикатура вашу оцінку про осіб, яких зображено на карикатурі?

Як аналізувати історичну фотографію

1. Що, по-вашому, зображено націй фотографії?

2. Хто ці люди? Чим вони займаються?

3. Які ще об'єкти зображено?

4. Орієнтовно назвіть, коли, по-вашому, могла бути зроблена ця фотографія (Рік. Період. Подія.).

5. В яку пору року зроблена фотографія?

6. Чи це звичайна фотографія, чи для неї спеціально позували перед камерою?

7. Яку максимальну інформацію ми можемо почерпнути з фото?

8. Назвіть інші історичні джерела, які могли б вам допомогти перевірити правильність ваших висновків, зроблених на основі фотографії.

9. Що вам уже відомо про події, які зображено на фотографії, з попередніх уроків історії?

10. Чи викликала фотографія питання, на які ви хотіли б отримати відповідь?

Як сформувати історичні поняття

1. Створіть цілісну картину історичного явища, у якому відбито всі істотні ознаки явища.

2. Виділіть істотні ознаки явища.

3. Визначте термін, що закріплює дане поняття.

4. Випишіть значення терміна зі словника.

5. Виконайте завдання з використанням нового поняття, вживання нового терміна.

6. Виробіть уміння оперувати новими поняттями застосовувати його для пізнання нового історичного матеріалу або для аналізу його з нових точок зору.

План характеристики архітектурної пам'ятки

1.  Назва архітектурної пам'ятки.

2.  Вигляд архітектурної пам'ятки.

3.  Призначення пам'ятки.

4.  Час створення і місце будування.

5.  Держава, в якій створено архітектурну пам'ятку.

6.  Замовник або ініціатор створення.

7.  Автор (архітектор).

8.  Матеріал для будівництва.

9.  Основні компоненти споруди.

10. Споруда поодинока чи збудована в ансамблі? Споруди, які входять до ансамблю.

11. Види мистецтва, використані у споруді.

12. Значення цієї пам'ятки архітектури для історії та культури країни, в якій вона побудована.

13. Ваше особисте враження від пам'ятки.

Аналіз історичних явищ та подій

1. Уважно прочитайте текст.

2. Визначте причини певного суспільного явища.

3. Визначте етапи його розвитку.

4. Визначте характерні риси кожного етапу.

5. Визначте чинники, які обумовили кожен з цих етапів.

6. Визначте наслідки кожного етапу.

7. Визначте суть явища.

8. Визначте історичне значення цього суспільного явища.

Як організувати дискусію на уроці

1. Сперечатися по суті: головне в дискусії аргументи, факти, логіка і доказовість.

2 .І уникати реплік, що принижують людську гідність, поважати думку опонента.

3. Прагнути зрозуміти його раніше, ніж критикувати, виявляти стриманість.                      

4. Чітко формулювати власну думку.

5. Прагнути встановити істину, а не демонструвати власне красномовство.                                    

6. Виявляти скромність і самокритичність, вміння з гідністю визнавати недостатність своєї аргументації.

Узагальнення 

            Узагальнення – визначення загальних, суттєвих ознак історичного явища чи процесу, формулювання провідних понять чи ідей того, що опрацьовано чи вивчено; узагальнення ґрунтується на аналізі та синтезі та йде від простого до складного (від конкретного до абстрактного).

• Виділіть головне поняття в отриманому завданні.
• Перевірте, як Ви зрозуміли його зміст.
• Відберіть основні, типові факти з опрацьованого матеріалу.
• Проаналізувавши їх,  виділіть спільні риси.
• Сформулюйте провідну ідею, вектор розвитку явища чи процесу.

Порівняння

            Порівняння – це розумова операція, спрямована на встановлення рис схожості та відмінності між певними історичними подіями, явищами чи процесами. Етапами порівняння можуть бути:

•  засвоєння об'єктів порівняння та їх запис;
•  виділення критеріїв – споріднених суттєвих ознак об'єктів, які порівнюються; це – найскладніша частина порівняння. Критерії порівняння – це своєрідний план спільних ознак тих чи інших подій, явищ чи процесів.
• чітке формулювання й короткий запис змісту порівняння;
• порівняння об'єктів за кожним з критеріїв;стисле узагальнення та його запис.

Схема характеристики історичної особи

• Історичні умови,  виклики та вплив оточуючого суспільного середовища на формування особистості історичної постаті. Особистісні якості історичного діяча та умови їх становлення та формування.
• Цілі діяльності та можливості їх досягнення.
• Якими засобами та шляхами досягається поставлена мета.
• Основні результати діяльності історичної особи для регіону, країни чи світу.
• У чому значення діяльності цієї особистості.
• Яке Ваше ставлення до цієї особи як людини та як історичного діяча?   

Пам'ятка вивчення повсякденності

1. Вплив навколишнього середовища на спосіб життя людини.

2. Що визначало долю людини, її інтереси й життя?

3. Роль церкви в житті суспільства.

4. Будні і свята села і міста.

5. Ставлення до війни.

6. Житло, домашнє начиння, їжа, одяг людини. 

7. Особливості етикету.

8. Ритм життя в певну епоху.

9. Як здійснювався зв'язок між людьми, містами й державами, як розширювались уявлення про світ?

10. Визначте спільне й відмінне у традиціях, етикеті у той час і в наші дні.

Пам’ятка

«Як готувати доповідь»

1. Визначити адресата мовлення і мету спілкування.

2.        Вдуматися в тему, визначити основну думку майбутньої допо­віді.

3.        Опрацювати літературу з цієї теми, осмислити її.

4.        Добираючи матеріал, звернути увагу на ті факти, які будуть цікавими для аудиторії, перед якою буде виголошено доповідь. Зробити певні виписки.

5.        Скласти робочий план і відповідно до нього систематизувати дібраний матеріал.

6.        Узагальнити основні положення кількох джерел, і тоді дум­ки, викладені в кількох працях, звучатимуть повніше, переконли­віше.

7.        Записати текст доповіді повністю або частково (початок, кінців­ку)

8.        Виділити терміни, незнайомі слова, уточнити вимову і наголо­шення слів.

9.        Говорити повільно, робити паузи, дотримуватися правильної інтонації.

10. Виступаючи, завжди стежити за слухачами: якщо вас пере­стали слухати, змінити тон мовлення, навести цікавий факт, ні­коли не намагатися перекричати аудиторію.