ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ, ЯК НЕОБХІДНА УМОВА РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
УЧНІВ
Постановка проблеми: сучасні
вимоги суспільства до освіти примушують фахівців у багатьох країнах світу
переглянути якість і рівень шкільної освіти, що зумовило необхідність її
реформування. Змінюються цілі та завдання, що постали перед сучасною освітою в
інформаційному суспільстві, поступово на зміну традиційній системі навчання
приходить особистісно-орієнтована, традиційні методи змінюються інноваційними,
що передбачають зміщення акцентів у навчальній діяльності, її спрямування на
інтелектуальний розвиток та формування
критичного мислення учнів. Тому дане дослідження є актуальним та необхідним для
подальшого реформування освіти та впровадження інноваційних технологій на
уроках історії. Аналіз попередніх досліджень: проблемою впровадження
інноваційних технологій на уроках історії цікавилось ряд науковців та педагогів
серед них: Бахматюк Я.Д.[1], Баханов К.О.[2], Мілютін І.Г.[5], Мелькунова О. В.[6],
Невтира О.М.[7], та ін. Проте в даних працях дослідники дають загальну
характеристику теми, тому дана
проблематика потребує подальших досліджень. Метою даної статті є вивчення та
характеристика впровадження інноваційних технологій, зокрема методу проектів на
уроках історії та їх вплив на розвиток критичного мислення школярів.
Використання новітніх технологій у сучасному суспільстві стає необхідним
практично у будь якій сфері діяльності людини. Оволодіння
навичками цих технологій ще
за шкільною партою багато в чому
визначає успішність майбутньої професійної підготовки нинішніх учнів.
Оволодіння цими навичками протікає набагато ефективніше, якщо відбувається не
тільки на уроках інформатики, а знаходить своє впровадження і розвиток на
уроках інших предметів. Надзвичайні
можливості надання інформації на комп’ютері дозволить змінити та безмежно
збагатити зміст освіти: виконання будьякого завдання за допомогою комп’ютера
створює умови для підвищення інтенсивності уроку;використання варіативного
матеріалу та різних режимів роботи сприяє розвитку критичного мислення. Таким
чином, інформаційні технології в сукупності з правильно підібраними
технологіями навчання створюють необхідний рівень якості, варіативності,
диференціації, індивідуалізації навчання та умови для формування ключових
компетентностей [7,с.1-2]. Розвитку
критичного мислення учнів сприяє застосування проектної діяльності на уроках
історії. Трактування методу проектів можна звести до двох напрямків і розглядати
його як освітню технологію чи як комплексний навчальний метод. Наведемо
приклади визначень Г. Селевко і К. Баханова: «Технологія проектного навчання
(метод проектів, проектне навчання) є розвитком ідей проблемного навчання та
ґрунтується на розробці і створенні учнем під контролем вчителя нових
продуктів, що характеризуються суб'єктивною або об'єктивною новизною та
практичним значенням [8, с. 228]». «Проектна система (метод проектів) —
організація навчання, за якою учні набувають знань і навичок у процесі
планування й виконання практичних завдань-проектів [2, с. 203]». Сутність
проекту І. Сергєєв визнає як «п'ять П»: проблема – проектування –пошук інформації –продукт –
презентація + «шосте П»проекту –його портфоліо, тобто папка, в якій зібрані всі
матеріали проекту [9, с. 38]. Навчальний творчий проект - це самостійно
розроблений
і виготовлений продукт
(матеріальний або інтелектуальний) від ідеї до її втілення, що володіє певною
новизною і виконаний з консультацією вчителя. Історична освіта не може стояти
осторонь інноваційних педагогічних процесів, загалом, і технології проектного
навчання, зокрема, оскільки саме проектна діяльність стає ключем для розуміння
внутрішньої логіки історичних діянь, розвитку способів діяльності, участі в
історії специфічних людських типів 3, с. 20]. Метою технології проектного
навчання історії є формування критичного мислення, стимулювання мотивації до
навчання, розвиток ключових і предметних (історичних) компетентностей. К.
Баханов, виокремлює низку предметних (історичного часу, простору, історичності,
дійсності та джерел інформації, ідентичності, цінностей) та загальних щодо
історії (комунікативна, інтелектуальноінформаційна та ін.) ключових
компетенцій. Цей підхід дозволяє визначити навчальні досягнення учнів, а на їх
основі й рівень їх компетентності. Організація проектного навчання історії
потребує врахування низки умов. До них відносяться: актуальність значущої для
учнів проблеми, такої, що потребує інтегрованого знання й самостійного пошуку
шляхів її рішення; передбачувані результати проектної діяльності мають практичну,
теоретичну, пізнавальну значущість для всіх і для кожного учасника проекту;
самостійна діяльність учнів з планування, реалізації та оцінювання проекту;
розподіл ролей і відповідальності всіх учасників проекту, індивідуальне або
колективне планування роботи; змістовна частина проекту чітко структурована,
алгоритмічна, бажано із вказівкою поетапних результатів; робота над проектом
припускає використання дослідницьких методів; заохочується активне використання
різноманітних методів роботи з; у процесі роботи над проектом учні можуть
одержати необхідну консультацію, педагогічну, психологічну й інформаційну
підтримку з боку вчителів та інших фахівців [4, с. 17-18].
Про проектний урок можна
говорити як про одиницю побудови розвивального навчання у середніх і старших
класах загальноосвітньої школи. Тоді цикл проектної діяльності є комплексом
уроків, а його елементи можуть виявлятися як окремі уроки. Такі уроки
передбачають чотири типи ситуацій розвитку: актуалізації і проблематизації;
концептуалізації; програмування або планування і рефлексивно-експертної
ситуації. Реально, за звичні 45 хвилин вдається реалізувати лише той або інший
етап навчального заняття: здійснити кількісну і якісну оцінку наявної освітньої
ситуації, сформулювати проблему. Звідси - на практиці типи проектних уроків
відповідають ситуаціям розвитку: актуалізації й проблематизації; цілевизначення
й постановки проектного завдання; розробки програми діяльності; планування й
оптимізації засобів діяльності; рефлексії й експертизи проекту [10, с. 37-38].
Проектна діяльність передбачає низку умовних етапів, сутність яких учені
визначають по-різному. Проектна технологія не передбачає твердої алгоритмізації
дій і не виключає творчого підходу, але вимагає відповідності принципам
проектної діяльності. Структура побудови проекту на історичну тематику залежить
від типу проекту, специфіки навчального предмета, авторських педагогічних
розробок конкретної теми проектів. Тому для різних видів проектів може
передбачатися різна кількість етапів. Однак, якщо їх уніфікувати, то можна
виокремлювати 5 етапів проектної діяльності. Послідовність етапів роботи над
проектом відповідає етапам продуктивної пізнавальної діяльності: проблемна
ситуація - проблема, виявлена в ній і усвідомлена людиною - пошук способів
розв'язання проблеми - рішення. Етапи роботи над проектом можна подати у
наступній послідовності: пошуковий; аналітичний; практичний; презентаційний;
контрольний. Така розгорнута схема не може бути універсальною. Частково вона
може бути видозміненою залежно від типу проекту, індивідуальних особливостей
класу, творчості самого вчителя.
У сучасній вітчизняній і зарубіжній
педагогіці вважається, що найбільш перспективними ідеями, що містяться в роботі
за проектною технологією є: зміцнення зв'язку школи з життям; розвиток
індивідуальних здібностей і схильностей учнів; розвиток умінь планувати свою
навчальну працю й самостійно виконувати її; система контролю й самоконтролю. У
проектному навчанні історії проявляється раціональне поєднання теоретичних
знань і практичних дій під час вирішення конкретної проблеми, використовується
сукупність проблемних, дослідницьких, практичних методів роботи, за своєю
сутністю завжди творчих. У цьому його переваги над іншими видами навчання.
Кінцевим результатом проектів з історії є текст, художнє зображення, вистава,
відеофільм, мультимедійна презентація, макет. Отже, на даному етапі реформування
освіти, активно впроваджуються і застосовуються інноваційні технології. Є
досить багато різних інноваційних методів, що використовуються вчителями проте
одним із найефективніших, що розвиває критичне мислення школяра є метод
проектів тобто організація навчання, за якою учні набувають знань і навичок у
процесі планування й виконання практичних завдань-проектів.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
1. Бахматюк Я. Д. ІКТ і
мультимедійне забезпечення навчального процесу на уроках історії / Я. Д.
Бахматюк // Історія України. – 2011. – Жовтень, № 37. – С. 3-16. 2. Баханов
К.О. Сучасна шкільна історична освіта: інноваційні аспекти : монографія / К. О.
Баханов. –Донецьк: ТОВ Юго-Восток, Лтд, 2005. –384 с. 3. Жадько В. Педагогічна
проектна діяльність як основа відродження історичної пам'яті молоді / В. Жадько
// Проектна діяльність у ліцеї: компетентнісний потенціал, теорія і практика :
наук-метод. посібник / За ред. С. Шевцової, І. Єрмакова та ін. – К.:
Департамент, 2008. – 520 с. 4. 3. Загуменное Ю., Шелкович П., Шварц Г.
Особистісно зорієнтовані технології в освіті / Ю. Загуменнов, Л. Шелкович, Г.
Шварц // Підручник для Директора. –2005. – №9-10. – С 10-24.
5. Мілютін І. Г. Практика використання ІКТ на уроках
історії / І. Мілютін // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2014. –
№ 2. – С. 19. 6. Мелькунова О. В.Розвиток пізнавальної активності дитини шляхом
впровадження інноваційних технологій / О.В. Мелькунова // Початкова школа. –
2012. – № 1. – С. 12-15 ; Початкова школа. – 2012. – № 3. – С. 23-25. 7. Невтира
О.М. Опис досвіду. Формування ключових навчальних компетентностей на уроках
історії з використанням ІКТ – Енергодар, 2010 – 17 с. 8. Селевко Г. К.
Энциклопедия образовательных технологий / Г. К. Селевко: в 2 т. – М.: НИИ
школьных технологий, 2006. –Т.1. – 816 с. 9. Сергеев И. С. Как организовать
проектную деятельность учащихся: практ. пос. для работников общеобраз.
Учреждений / И. С. Сергеев. – М.: Аркти, 2004. – 250 с. 10. Тулупова О. В.
Психолого-педагогические условия формирования проектной деятельности школьников
/ О. В. Тулупова, Н. В. Орлова // Психология обучения. – 2007. – № 4. – С.
30-38.
Анотація У статті
«Впровадження інноваційних технологій на уроках історії,як необхідна умова
розвитку критичного мислення»автор акцентує увагу на необхідності впровадження
інноваційних технологій у сучасних школах,
досліджує застосування методу проектів на уроках історії та
охарактеризовує вплив ІКТ на критичне мислення учнів. Текст статті
засвідчує високий рівень підготовки автора, володіння технікою науково-аналітичного
пізнання та відповідне уявлення щодо впровадження інноваційних технологій на уроках історії. Значним
позитивом дослідження бачиться й уміння автора оперувати аналітичним матеріалом
і правильно оцінювати практичний бік проблеми дослідження. Структура статті
чітка, продумана, грамотно викладена з наукової точки зору. Ключові
слова:інноваційні технології, метод проектів, навчальний творчий проект,
проектна діяльність, критичне мислення.
Коментарі
Дописати коментар