ВПРОВАДЖЕННЯ
ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА
УРОКАХ ІСТОРІЇ, ЯК
ЧИННИК СТВОРЕННЯ ОПТИМАЛЬНИХ
УМОВ РОЗВИТКУ ДЛЯ
ОСОБИСТОСТІ
Татунчак Лідія Стахівна, вчитель історії вищої
категорії
Ви для
дитини, а не
вона для вас; ви
повинні пристосуватися до
її природи, до
її духовного стану.
М.Добролюбов
Одним із
пріоритетів стратегічного розвитку
української держави визнано
входження в європейське
співтовариство, тому Україна
має наблизити свої
освітні інститути та
їх правову базу
до стандартів ЄС. У
них визначено перелік
вмінь актуальних для
вивчення історії, що
відповідають цінностям демократичної
держави: це, зокрема,
вміння працювати з
історичними фактами, аналізувати
джерела, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки,
відстоювати свої думки
тощо. Сучасні вимоги
освітніх стандартів змушують
учителів не тільки
надавати учням інформацію,
а й шукати
шляхи практичного застосування
її у повсякденному
житті. Знання не заради
знань, а знання – для
збагачення життєвого досвіду.
За останні роки
у підходах до
викладання предметів суспільствознавчого циклу
відбулись значні зміни. У
першу чергу це
стосується методології викладання,
застосування інноваційного навчання,
яке спрямоване на
розвиток здібностей учнів
до спільної діяльності. Інноваційне навчання – це
новий ступінь у
процесі навчання, новий
погляд на навчальний
процес, коли переосмислюються стосунки
вчителя й учня,
коли основною метою
навчання стає особистісно-діяльнісний підхід
кожного учня до
процесу навчання, коли
творчість і зацікавленість стають
потребою уроку. Нетрадиційні методи
викладання історії привертають
увагу вчителів можливістю
форсованого вивчення великого
обсягу історичного матеріалу,
підготовкою учнів до
зовнішнього оцінювання. Саме
цій меті служать
методи й форми
інтерактивного навчання, коли
учні залучаються до
різноманітних форм роботи
на уроці, коли
вони думають про
те, що роблять. Головним завданням
цих методик є
намагання навчити учня
розмірковувати під час
отримання знань, застосовувати
їх у новій
навчальній ситуації.
Одним
із пріоритетів інноваційного
навчання є групова
та індивідуальна форми
навчання. Довіра, повага, спілкування,
стимуляція почуття гідності,
здатності відповідати за
себе – все це є
головними факторами групової
та індивідуальної роботи.
Учень розвиває свою
індивідуальність у спільному
вирішенні творчих завдань,
коли максимально залучається
його життєвий досвід
та отримані знання.
Навчання перетворюється на
спілкування між людьми
в процесі отримання
нової інформації. У
цьому процесі вчитель
навчає учня чогось
нового. Одночасно він повинен
стати посередником між
учнем і навчальним
матеріалом, а не
єдиним джерелом знань,
як це часто
тепер трапляється. Виходячи з
цієї нової ролі,
вчитель повинен:
використовувати різноманітні методи
подання (презентації) нового
матеріалу; використовувати
завдання, які дозволяють
школярам засвоїти навчальний
матеріал відповідно до
їх досвіду і
рівня пізнавальної активності; надати можливість
учням демонструвати свої
досягнення в отриманні
знань. Все це
можливо досягнути, використовуючи на
своїх уроках активні
форми і методи
навчання. Використання таких форм
навчання є вкрай
важливим тому, що
вони мають великий
вплив на учнів.
Найбільш ефективною формою
організації навчальної діяльності
на уроці я вважаю групову
роботу, коли учні
працюють колективно, допомагаючи
один одному. В групах
виконуються проекти,
обговорюються проблемні питання,
вирішуються навчальні завдання. Така форма
роботи більш сприятлива
на уроках історії
в 7 класі,
де учні тільки
вчаться аналізувати історичний
матеріал. Відомо:
скільки б учителі
не вдосконалювали способи
передачі інформації, аж
до повного її
аналізу, це ще
не забезпечує адекватного
усвідомлення учнями сутності
історичних явищ. Багато школярів
не вловлюють об’єктивних
причинних зв’язків та
логіки їх пошуків. Розуміння приходить
лише в процесі
самостійного аналізу фактів
кожним учнем. Тому
важливо також зосереджувати
увагу на формуванні
різних видів умінь. Основними серед
них є такі
групи вмінь: описові,
аналітичні, хронологічні, картографічні, практичні. Важливе
місце в розвитку
аналітичних здібностей семикласників
відіграє вміння порівняння – встановлення схожості
і відмінності. Порівняння однорідних
історичних фактів, процесів,
діяльності історичних постатей
передбачає: визначення
таких ознак історичного
об’єкта, які можуть
бути зіставлені;
висловлення учнями
суджень щодо цих об’єктів; встановлення спільного
й відмінного між
ними; висновки Процес формування
порівняння – одного з провідних
навчальних умінь –
реалізується через вирішення
пізнавально-проблемних
завдань різного типу
складності. Наприклад: Чого
більше – подібного чи відмінного – між арабськими
завоюваннями і завоюваннями
варварів часів Великого
переселення народів?
Хрестові походи – це військова
експансія європейських феодалів
на Схід чи
боротьба християн за свої святині? Порівняйте причини
і наслідки селянських
повстань у Франції
та Англії під
час Столітньої війни.
Важливу роль у
розвитку учнів відіграють
хронологічні вміння – вміння локалізувати
події в часі. Специфіка курсу історії середніх
віків полягає в
необхідності вчити значну
кількість фактів, які
відбувалися одночасно у
різних народів і
державах. Тому важливу роль
відіграє вміння синхронізувати історичні
факти. Розвиток умінь
учнів оперувати історичним
часом, локалізувати події
в часі реалізується
за допомогою таких
прийомів: Визначення
тривалості подій,
встановлення хронологічної послідовності. Відпрацювати це
вміння можна за
допомогою таких запитань:
Скільки років тривала
подія? Через скільки років
відбулися певні події? Скільки часу
знадобилося правителю, щоб
провести реформи, закінчити
війну, подолати суперників
тощо? Які події, явища
були раніше, які
пізніше? Встановлення
синхронності, одночасності явищ,
процесів у різних
державах, регіонах, у різних
народів. Для формування цього
вміння учням можна
запропонувати такі запитання:
Які процеси одночасно
відбувались у державах
середньовічної Європи й
Азії? Хто з видатних
людей міг зустрітися
на середньовічному форумі
в зазначеному столітті? Складання хронологічних
таблиць провідних подій, історичного періоду.
У 7 класі
триває робота над
удосконаленням практичних умінь,
зокрема щодо складання
планів різних типів. Якщо
у 5-6 класах
учні вчаться складати
простий план, то
семикласники мають оволодіти
вмінням створювати складний
з кількох основних
пунктів і відповідних
підпунктів, що відображають
сутність матеріалу, який
вивчається на уроці
або вдома.
Розвиток умінь
складати план тісно
пов’язаний з аналітичним
умінням виокремлювати основне
й другорядне в
навчальній інформації. Сучасний
етап розвитку шкільної
освіти визначається всебічним
використанням у навчальному
процесі інтерактивних форм
і методів навчання
та різноманітних технічних
засобів. Водночас шкільний підручник
залишається основним навчальним
засобом, який потрібно
використовувати на уроках
з максимальною ефективністю. Використання підручника
можливе на всіх
етапах навчального процесу:
при вивченні нового
матеріалу в класі; під
час контролю знань,
умінь та навичок
учнів; при комбінованому навчанні; при підготовці
домашнього завдання. Коментоване
читання тексту підручника
є одним із
найпростіших прийомів роботи
з книгою. Учні отримують
завдання (тобто для чого
вони будуть читати
даний текст), відповідь
на яке вони
знайдуть самостійно в
джерелі інформації (підручник,
наукова книга, історичний
документ тощо). Результатом роботи
з текстом підручника
також може бути
переказ частини тексту
параграфа, що читалася. Як
правило, такий вид
роботи проводиться в 5-7 класах
і є доволі
ефективним для розвитку
аналітичних та практичних
вмінь учнів. У системі вітчизняної
освіти належне місце
посіло розвивальне навчання,
що стало основним
напрямом розвитку світової
педагогіки. У зв’язку з
цим змінюються й
цілі освіти: соціальне замовлення
сучасного суспільства безпосередньо
залежить від інтелектуального розвитку
людини. Основними
особливостями розвивального навчання
є: перетворення того,
хто навчається, на суб’єкт пізнавальної
діяльності безпосередньо через
формування механізмів мислення,
а не експлуатації
пам’яті; пріоритетність
дедуктивного способу пізнання; домінування самостійної
діяльності учнів у
процесі навчання. На
зміну фронтальним роботам
приходять індивідуальні, парні,
групові. Учні в групах
розробляють план спільних
дій, знаходять джерела
інформації, способи досягнення
мети, розподіляють ролі,
висувають та обговорюють
ідеї. Усі учні виявляються
залученими до пізнавальної
діяльності. Навчання у
співпраці дозволяє опанувати
елементи культури спілкування
в колективі. Одним
зі шляхів досягнення
поставленої мети є
впровадження у навчальний
процес методу проектів,
який передбачає навчання
через відкриття, розв’язання
проблемних ситуацій. Сьогодні
технологію проектів розглядають
як систему навчання,
за якої учні
можуть набувати знання
та
уміння в
процесі планування та
виконання практичних завдань,
які поступово ускладнюються, – проектів. Метод
проектів поєднується з
індивідуальною і груповою
формою організації самостійної
діяльності учнів. Метод навчальних
проектів є одним
з методів творчого
розвитку особистості. Щоб
проблема була цікавою
учням, теми проектів
повинні бути актуальними й значущими. Починати поступово
навчати учнів технології
проектів можна з
6 класу. Це
можуть бути прості
проблемні завдання, які
змушують учнів самостійно
шукати відповіді на
питання. В 7 класі
завдання ускладнюються. Наприклад, на
уроці з історії
України учні виконують
групові проекти. Кожна група
отримує завдання представити
князівство (Переяславське, Київське,
Новгород-Сіверське,
Чернігівське) за певним
планом. Вони характеризують життя
князівства в ХІІ – ХІІІ
ст. і роблять
висновки, чому жодне
з цих князівств
не стало об’єднавчим
центром Київської держави.
Візьмемо до уваги урок за
темою «Культура і
мистецтво середньовічної Європи».
Для того, щоб
дослідити цю тему,
необхідно опрацювати великий
обсяг матеріалу, що
зробити учню 7
класу досить складно
за один урок.
Відтак клас поділяється
на невеликі групи,
кожна з яких
досліджує своє конкретне
питання, а потім
презентує результат роботи,
тим самим звертаючи
увагу інших учнів
на головні моменти
свого питання. І група: Чому
героїчний епос виникає в час Великого переселення народів? ІІ група: Серед яких груп населення була поширена
рицарська культура? ІІІ група: Чому міська культура поширювалася серед
вагантів? Учні працюють
в групі, це
сприяє консолідації зусиль,
вчить бути толерантними,
з повагою ставитися
до думок одне
одного, відчувати себе
членом однієї команди.
Виконання проектного завдання
сприяє: формуванню системи базових
знань і навичок
та подальшому їх
поповненню й розвитку; виробленню стійкої
мотивації й усвідомленню
необхідності у здобутті
нових знань, потрібних
під час роботи
над проектом; активізації пізнавальної
діяльності учнів, особливо
під час виконання
ними проектно – комп’ютерних досліджень; розвитку творчих
здібностей, що дозволяють
реалізовувати проектне завдання
відповідно до власного
бачення; усвідомленню учнями себе
творцями власних знань.
У
старших класах (9-11)
існують певні методичні особливості
викладання історії. Робота вчителя ґрунтується
на організації самостійної пізнавальної
діяльності учнів. Величезне
значення при вивченні
програмового матеріалу мають
документальні джерела, таблиці,
схеми, карти, тому на своїх уроках
намагаюся як можна ширше використовувати ці допоміжні
матеріали. Документальні джерела,
схеми, фотографії зараз розміщують
на сторінках підручника.
Як що ж
такого матеріалу немає, готую
учням роздатковий матеріал
для роботи на
уроці. Сьогодні ми
живемо в інформаційному світі. Використання інформаційних
технологій та комп’ютерної
техніки значно підвищує
ефективність процесу навчання,
завдяки його інтенсифікації, індивідуалізації, розширенню
наочності. Найбільш зручним
є використання на
уроках історії мультимедійних технологій
у формі презентацій.
В цьому випадку
комп’ютер на уроці
замінює всю сукупність
засобів навчання, виконуючи
декілька ролей: запис на дошці
(тема уроку, план, домашнє завдання та
ін.); наочність (фотодокументи,
карти, репродукції картин); таблиці і
схеми; підручник.
Майстерно зроблена презентація
може привернути увагу
учнів і збудити
інтерес до навчання. Проте на
слід захоплюватися спецефектами
презентації, якщо ви як викладач, хочете,
щоб ваші учні
не просто слухали,
але й розуміли,
а також могли
ефективно застосовувати отримані
знання на практиці. Мультимедійні навчальні
презентації – один зі способів
реалізації такого підходу. Навчальні презентації
призначені допомогти викладачеві
та учневі й
дозволяють зручно і
наочно представити матеріал.
Наведемо типи і
види навчальних презентацій, які використовуються на
уроках. Конспект уроку.
Містить назву, план,
ключові поняття, домашнє
завдання та інше (мал. 1). Слайд-шоу. Відсутність тексту,
акцент робиться на
великі яскраві зображення.
Анімовані схеми. Особливий акцент
робиться на різних
графіках і схемах. Основна сфера
застосування – проведення
занять повторювально -
узагальнювального характеру.
Використання відео сюжетів на
уроках історії. Застосування будь-якої
педагогічної технології, як раніше
нами зазначалося спрямоване
на підвищення ефективності
загальноосвітнього процесу, досягнення
запланованих результатів навчання, оскільки сучасна школа
вже не може
обмежуватися лише передачею
живого обсягу знань. Освіта
розглядається
сьогодні як
простір для пізнання
самого себе, готує
активну, творчу особистість,
що розвивається. Досить
важливу роль у
вирішенні цих завдань
відіграє використання уроків
з комп’ютерними технологіями. У практиці роботи
я широко використовую
інформаційні технології.
Інформаційними технологіями навчання
називають всі технології,
що використовують спеціальні
технічні засоби навчання: комп’ютер, аудіо-, відео-,
кінотехніку, телебачення,
комп’ютерний підручник,
дискенциклопедію. На уроках
історії використовуються відеофільми. Наприклад, в 6
класі при вивченні
теми «Македонська держава» учням демонструється фрагмент
з фільму «Александр». В 7
класі можна використати
для роботи фрагменти з
фільмів «Жана д’Арк», «Царство небесне», «Король Артур». На
уроках у 8
класі, при вивченні
тем з історії
українського козацтва, в роботі
дуже допомагає 20
серійний проект телеканалу
Інтер «Українське козацтво». Також
після ознайомлення з
темою «Україна в
подіях Північної війни. Іван
Мазепа» учні перед переглядом
відеофільму «Мазепа» отримують
завдання визначити основні
напрямки зовнішньої політики
гетьмана. В 10 класі доцільно на
уроках з
теми «Перша світова війна»
використовувати фрагменти з
документального фільму «Перша світова
війна в кольорі», в 11 класі фільм «Велика війна» на уроках з теми
«Друга світова війна». Проте, матеріал
відеофільму потрібно правильно
організувати. Під час підготовки
до роботи з
відеофільмами можна скористатися
декількома рекомендаціями: 1.
Застосування відеофільмів повинно
бути ефективним і
дидактично доцільним
(необхідно підібрати потрібні
фрагменти, використовувати
різні варіанти включення
відеофільму у навчальний
процес). 2. Необхідно
враховувати психофізичні особливості
учнів (тривалість фрагмента від
5 до 10
хв.). 3. Показу відеофільму має
передувати пояснення вчителя. Після перегляду
учні виконують різні
завдання. Це можуть бути
питання до відео фрагменту, завдання
скласти план, короткий
переказ побаченого. В
старших класах учні
аналізують побачене, роблять
висновки. Розвиток
пізнавального інтересу до вивчення історії починається з «занурення в океан
історії», створюються ситуації
за заданими алгоритмами : «Що,
де, коли, як, хто,
чим, чому». За допомогою
інноваційних технологій з`являється
інтерес до історії як
науки, діти замислюються над перспективами її розвитку. В
результаті впровадження інноваційних технологій на
уроках історії ми
впевнилися, що вони
сприяють створенню умов
для розвитку особистості
учня, і це є найбільш
ефективним шляхом формування гармонійної
особистості в цілому.
Література: 1. Бабанов К.О. Інноваційні системи, технології
та моделі навчання історії в школі. – Запоріжжя, 2000. 2. Пометун О.В., Пироженко Л. Сучасний урок.
Інтерактивні технології
навчання. – Київ, 2004. 3.
Мокрогуз О.П. Інноваційні
технології на уроках
історії. – Харків. – Основа. – 2007
4. Сиротинко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання.
– Харків. – 2003.
Коментарі
Дописати коментар